відтяжка

ВІДТЯ́ЖКА, и, ж.

1. Прикріплений до чогось стійкого мотузок (дріт, трос і т. ін.), яким утримують що-небудь.

При згортанні табору необхідно швидко й організовано знімати і пакувати палатки.. Звільняють одтяжки, знімають кілки, виносять з палатки стояки (В дорогу, 1953, 59);

Зразу після садіння дерево укріплюють трьома відтяжками з дроту чи вірьовки (Озелен. колг. села, 1955, 134).

2. кул. Складова частина рідких страв, бульйонів, яка використовується для надання їм прозорості.

Для освітлення звичайного м’ясного або м’ясо-кістковоео бульйону готують відтяжку (Технол. пригот. їжі, 1957, 101).

3. техн. Те саме, що відтя́гування.

Відтяжка шин.