1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відтяжка

відтя́жка

-и, ж.

1》 Прикріплений до чогось стійкого мотузок (дріт, трос і т. ін.), яким утримують що-небудь.

2》 кул. Складова частина рідких страв, бульйонів, яка використовується для надання їм прозорості.

3》 тех. Те саме, що відтягування. Відтяжка шин.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відтяжка — відтя́жка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. відтяжка — ВІДТЯ́ЖКА, и, ж. 1. Прикріплений до чогось стійкого мотузок (дріт, трос і т. ін.), яким утримують що-небудь. Зразу після садіння дерево укріплюють трьома відтяжками з дроту чи вірьовки (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. відтяжка — ВІДТЯ́ЖКА, и, ж. 1. Прикріплений до чогось стійкого мотузок (дріт, трос і т. ін.), яким утримують що-небудь. При згортанні табору необхідно швидко й організовано знімати і пакувати палатки.. Словник української мови в 11 томах