вітряний

Значення в інших словниках

1. вітряний — I в`ітряний-а, -е. 1》 Прикм. до вітер. || З вітром. || перен. Бурхливий, тривожний. 2》 перен., розм. Легковажний, пустий. || Безтурботний, пустий. II вітрян`ий-а, -е. Який діє за допомогою вітру. Вітряна віспа — інфекційна дитяча хвороба, яка, на відміну від звичайної віспи, не залишає рубців. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вітряний — ВІТРЯНИ́Й, а́, е́. Який діє за допомогою вітру. Зупиняючись у селах, махновці забороняли дзвонити в церквах, запускати вітряні млини, розводити багаття, вивішувати прапори на високих будівлях, випускати голубів, боячись попереджувальних сигналів (з наук. Словник української мови у 20 томах
3. вітряний — див. легковажний Словник синонімів Вусика
4. вітряний — ЛЕГКОВА́ЖНИЙ (який діє необачно, не поміркувавши; також про дії, вчинки, мову, в яких проявляється необачність), ЛЕГКОДУ́МНИЙ, ЛЕГКОДУ́ХИЙ, ЛЕГКОДУ́ШНИЙ, НЕСЕРЙО́ЗНИЙ, НЕСОЛІ́ДНИЙ, БЕЗДУ́МНИЙ, ПОРО́ЖНІЙ, ПУСТИ́Й, ВІ́ТРЯНИЙ розм., ПУСТОПОРО́ЖНІЙ розм. Словник синонімів української мови
5. вітряний — Вітряни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. вітряний — ВІ́ТРЯНИЙ, а, е. 1. Прикм. до ві́тер. Свіжі вітряні струмені вривалися до кімнати (Шиян, Гроза.., 1956, 227); Вітряна сила; Вітряний подих; // 3 вітром. Вона все ходила дивитись,.. Словник української мови в 11 томах
7. вітряний — Вітряний, -а, -е Вѣтряный. Маркев. 89. Грин. II. 37. Схопилась велика вітряна буря. Єв. Мр. IV. 37. Словник української мови Грінченка