вітряний

ВІ́ТРЯНИЙ, а, е.

1. Прикм. до ві́тер.

Свіжі вітряні струмені вривалися до кімнати (Шиян, Гроза.., 1956, 227);

Вітряна сила; Вітряний подих;

// 3 вітром.

Вона все ходила дивитись,.. Дожидала — нікого не було цілу ніч тую чорну, вітряну (Вовчок, І, 1955, 246);

Ранок видався хоч і ясний, а вітряний (Головко, II, 1957, 335);

Посилення вітру надвечір є ознакою настання вітряної дощової погоди (Колг. Укр., 8, 1956, 42);

// перен. Бурхливий, тривожний.

Шуми, шуми, рясне верхів’я, епохо наша вітряна! (Тич., І, 1957, 142).

2. перен., розм. Легковажний, пустий.

Щось віє покривалами тонкими, так прудко-прудко, крутячись у танці… Якісь таємні вітряні дівчата, веселі діти смутної пустині? (Л. Укр., І, 1951, 303);

// Безтурботний, пустий.

Вітряне дитинство зникло за горами, Ми ж були гіллячками, стали яворами! (Мал., І, 1956, 230).

ВІТРЯНИ́Й, а́, е́. Який діє за допомогою вітру.

Створює [І. Д. Папанін] там прекрасно устатковану станцію з ангаром для літаків, науковими павільйонами, вітряним двигуном (Видатні вітч. географи.., 1954, 148).

Вітряна́ ві́спа — інфекційна дитяча хвороба, яка, на відміну від звичайної віспи, не залишає рубців.

У дітей [старшого віку].. вітряна віспа спостерігається рідко (Пік. гігієна, 1954, 313).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вітряний — ві́тряний прикметник характерний вітром; легковажний вітряни́й прикметник який діє силою вітру Орфографічний словник української мови
  2. вітряний — I в`ітряний-а, -е. 1》 Прикм. до вітер. || З вітром. || перен. Бурхливий, тривожний. 2》 перен., розм. Легковажний, пустий. || Безтурботний, пустий. II вітрян`ий-а, -е. Який діє за допомогою вітру. Вітряна віспа — інфекційна дитяча хвороба, яка, на відміну від звичайної віспи, не залишає рубців. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вітряний — ВІТРЯНИ́Й, а́, е́. Який діє за допомогою вітру. Зупиняючись у селах, махновці забороняли дзвонити в церквах, запускати вітряні млини, розводити багаття, вивішувати прапори на високих будівлях, випускати голубів, боячись попереджувальних сигналів (з наук. Словник української мови у 20 томах
  4. вітряний — див. легковажний Словник синонімів Вусика
  5. вітряний — ЛЕГКОВА́ЖНИЙ (який діє необачно, не поміркувавши; також про дії, вчинки, мову, в яких проявляється необачність), ЛЕГКОДУ́МНИЙ, ЛЕГКОДУ́ХИЙ, ЛЕГКОДУ́ШНИЙ, НЕСЕРЙО́ЗНИЙ, НЕСОЛІ́ДНИЙ, БЕЗДУ́МНИЙ, ПОРО́ЖНІЙ, ПУСТИ́Й, ВІ́ТРЯНИЙ розм., ПУСТОПОРО́ЖНІЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. вітряний — Вітряни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. вітряний — Вітряний, -а, -е Вѣтряный. Маркев. 89. Грин. II. 37. Схопилась велика вітряна буря. Єв. Мр. IV. 37. Словник української мови Грінченка