вітряний
I в`ітряний-а, -е.
1》 Прикм. до вітер.
|| З вітром.
|| перен. Бурхливий, тривожний.
2》 перен., розм. Легковажний, пустий.
|| Безтурботний, пустий.
II вітрян`ий-а, -е.
Який діє за допомогою вітру.
Вітряна віспа — інфекційна дитяча хвороба, яка, на відміну від звичайної віспи, не залишає рубців.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вітряний — ві́тряний прикметник характерний вітром; легковажний вітряни́й прикметник який діє силою вітру Орфографічний словник української мови
- вітряний — ВІТРЯНИ́Й, а́, е́. Який діє за допомогою вітру. Зупиняючись у селах, махновці забороняли дзвонити в церквах, запускати вітряні млини, розводити багаття, вивішувати прапори на високих будівлях, випускати голубів, боячись попереджувальних сигналів (з наук. Словник української мови у 20 томах
- вітряний — див. легковажний Словник синонімів Вусика
- вітряний — ЛЕГКОВА́ЖНИЙ (який діє необачно, не поміркувавши; також про дії, вчинки, мову, в яких проявляється необачність), ЛЕГКОДУ́МНИЙ, ЛЕГКОДУ́ХИЙ, ЛЕГКОДУ́ШНИЙ, НЕСЕРЙО́ЗНИЙ, НЕСОЛІ́ДНИЙ, БЕЗДУ́МНИЙ, ПОРО́ЖНІЙ, ПУСТИ́Й, ВІ́ТРЯНИЙ розм., ПУСТОПОРО́ЖНІЙ розм. Словник синонімів української мови
- вітряний — Вітряни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вітряний — ВІ́ТРЯНИЙ, а, е. 1. Прикм. до ві́тер. Свіжі вітряні струмені вривалися до кімнати (Шиян, Гроза.., 1956, 227); Вітряна сила; Вітряний подих; // 3 вітром. Вона все ходила дивитись,.. Словник української мови в 11 томах
- вітряний — Вітряний, -а, -е Вѣтряный. Маркев. 89. Грин. II. 37. Схопилась велика вітряна буря. Єв. Мр. IV. 37. Словник української мови Грінченка