віхтик

ві́хтик

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віхтик — -а, ч. Зменш. до віхоть 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. віхтик — ВІ́ХТИК, а, ч. Зменш. до ві́хоть 1, 2. На столі хліб, намазаний маслом, – дві скибки, в мисочці віхтик редьки, трохи у воді, щоб не зів'яла (Б. Словник української мови у 20 томах
  3. віхтик — див. жмут Словник синонімів Вусика
  4. віхтик — ВІ́ХТИК, а, ч. Зменш. до ві́хоть 1, 2. Бідахи подорожні, як і ми самі, позатулювали [шибки] віхтиками та газетними папірцями (Барв., Опов.. Словник української мови в 11 томах
  5. віхтик — Віхоть, -хтя м. 1) Мочалка, употребляемая при мытьѣ посуды, утвари и пр. 2) Пучекъ соломы. Віхоть соломи на устілку. Гол. Од. 49. Далі трохи присвоєне, стануть палить степи: вийде чоловік у поле, — викреше огню, положить його у солом'яний віхоть... Словник української мови Грінченка