вічність

Значення в інших словниках

1. вічність — [в’ічн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
2. вічність — Безвік Словник чужослів Павло Штепа
3. вічність — -ності, ж. 1》 Плин часу, що не має початку й кінця. || чого. Безконечність. 2》 Про дуже довгий час, віки. || Пам'ять про когось у віках. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вічність — ВІ́ЧНІСТЬ, ності, ж. 1. Плин часу, що не має початку й кінця. Вічність пізнаю, даровану годиною лихою (В. Стус); Шнурре .. тепер не квапився, мав вигляд людини, в якої в розпорядженні вічність (П. Загребельний); * Образно. Словник української мови у 20 томах
5. вічність — див. вік Словник синонімів Вусика
6. вічність — відійти́ / відхо́дити у ві́чність (у дові́чний сон), уроч. Померти. Минуло п’ять років відтоді, як відійшов у вічність великий сонцелюб — поет-академік Максим Тадейович Рильський (З газети)... Фразеологічний словник української мови
7. вічність — ВІК (дуже довгий час, період), ВІКИ́ мн., ВІ́ЧНІСТЬ. — Ну й страшний він (пес) у тебе! Вік пам'ятатиму (Є. Гуцало); Якби всі легенди зібрати морські, Якби їх в томи записати.. Там літера кожна, Немов смолоскип, Горіла б віки — Не згоряла (М. Словник синонімів української мови
8. вічність — Ві́чність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. вічність — ВІ́ЧНІСТЬ, ності, ж. 1. Плин часу, що не має початку й кінця. *Образно. Нехай життя — момент і зложене з моментів, ми вічність носимо в душі (Фр., XI, 1952, 172); // чого. Безконечність. Словник української мови в 11 томах
10. вічність — Вічність, -ности ж. Вѣчность. Ном. № 390. Продав худобу у вічність. Дати шматок кому хліба на вічность. Г. Барв. 415. Словник української мови Грінченка