1. Орфографічний словник української мови

гадюченя

гадюченя́

іменник середнього роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гадюченя — -яти, с. 1》 Маля гадюки (у 1 знач.). 2》 перен., зневажл. Про злу, підступну молоду людину. || Уживається як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гадюченя — ГАДЮЧЕНЯ́, я́ти, с. 1. Маля гадюки (у 1 знач.). Щойно народжені гадюченята вже отруйні і при небезпеці намагаються вкусити ворога (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. гадюченя — Гадюченя́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ня́та Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. гадюченя — ГАДЮЧЕНЯ́, я́ти, с. 1. Маля гадюки (у 1 знач.). Щойно народжені гадюченята вже отруйні і при небезпеці намагаються вкусити ворога (Визначник земноводних.., 1955, 133); *Образно. Словник української мови в 11 томах