гадюченя

гадюченя́

-яти, с.

1》 Маля гадюки (у 1 знач.).

2》 перен., зневажл. Про злу, підступну молоду людину.

|| Уживається як лайливе слово.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гадюченя — гадюченя́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гадюченя — ГАДЮЧЕНЯ́, я́ти, с. 1. Маля гадюки (у 1 знач.). Щойно народжені гадюченята вже отруйні і при небезпеці намагаються вкусити ворога (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. гадюченя — Гадюченя́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ня́та Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. гадюченя — ГАДЮЧЕНЯ́, я́ти, с. 1. Маля гадюки (у 1 знач.). Щойно народжені гадюченята вже отруйні і при небезпеці намагаються вкусити ворога (Визначник земноводних.., 1955, 133); *Образно. Словник української мови в 11 томах