гадюченя
гадюченя́
-яти, с.
1》 Маля гадюки (у 1 знач.).
2》 перен., зневажл. Про злу, підступну молоду людину.
|| Уживається як лайливе слово.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гадюченя — гадюченя́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- гадюченя — ГАДЮЧЕНЯ́, я́ти, с. 1. Маля гадюки (у 1 знач.). Щойно народжені гадюченята вже отруйні і при небезпеці намагаються вкусити ворога (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- гадюченя — Гадюченя́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ня́та Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гадюченя — ГАДЮЧЕНЯ́, я́ти, с. 1. Маля гадюки (у 1 знач.). Щойно народжені гадюченята вже отруйні і при небезпеці намагаються вкусити ворога (Визначник земноводних.., 1955, 133); *Образно. Словник української мови в 11 томах