1. Орфографічний словник української мови

гадюччя

гадю́ччя

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гадюччя — -я, с. Збірн. до гадюка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гадюччя — ГАДЮ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до гадю́ка. Тільки й видно між кущами, Що гадюччя й ящірок (Я. Щоголів); Степ кишів гадюччям, ужами, навіть величезними полозами (П. Словник української мови у 20 томах
  3. гадюччя — Гадю́ччя, -ччя, -ччю, -ччям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. гадюччя — ГАДЮ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до гадю́ка. Тільки й видно між кущами, Що гадюччя й ящірок (Щог., Поезії, 1958, 410); Степ кишів гадюччям, ужами, навіть величезними полозами (Панч, III, 1956, 233); Треба знищить гадюччя потворне, Неприступний рубіж перейти... Словник української мови в 11 томах
  5. гадюччя — Гадюччя, -чя с. соб. Гадюки. Тілько й видко між кущами, що гадюччя й ящірок. Щог. Сл. 123. Словник української мови Грінченка