гвоздика
гвозди́ка 1
іменник жіночого роду
рослина
гвозди́ка 2
іменник жіночого роду
прянощі
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гвоздика — I -и, ж. (перев. мн.). Трав'яниста декоративна рослина з запашними квітами білого, рожевого, червоного та інших кольорів. II -и, ж. Висушені пуп'янки гвоздичного дерева, що вживаються як прянощі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гвоздика — ГВОЗДИ́КА¹, и, ж. 1. Трав'яниста декоративна рослина родини гвоздикових із запашними квітами білого, рожевого, червоного та інших кольорів. Словник української мови у 20 томах
- гвоздика — (-и) ж. Словник жарґонної лексики української мови
- гвоздика — Одно- або багаторічна трав'яниста рослина, зрідка напівкущ, родини гвоздикових, декоративна; бл. 300 видів, поширені у Європі, Африці та Азії; в Україні бл. 40 видів; на квітниках і для виготовлення букетів вирощують однорічні: г. китайську... Універсальний словник-енциклопедія
- гвоздика — ГВОЗДИ́КА¹, и, ж. (перев. мн.) (Dianthus L.). Трав’яниста декоративна рослина з запашними квітами білого, рожевого, червоного та інших кольорів. Квітник перед ганком аж горить червоними, рябенькими, білими гвоздиками (Коцюб. Словник української мови в 11 томах