1. Орфографічний словник української мови

гиблий

ги́блий

прикметник

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гиблий — -а, -е, діал. Непридатний, негодящий. || Який приводить до загибелі. Гибле діло. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гиблий — ГИ́БЛИЙ, а, е, розм. Непридатний, негодящий. – Та й земля наша не така вже гибла, можна освоювати нові заболочені ґрунти (В. Козаченко); Даються взнаки агресивні східні суховії, вже добираються до нас, перетворюють наш, зелений при дідах... Словник української мови у 20 томах
  3. гиблий — ги́блий непридатний, негодящий (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. гиблий — ГИ́БЛИЙ, а, е, діал. Непридатний, негодящий. — Та й земля наша не така вже гибла, можна освоювати нові заболочені грунти (Коз., Сальвія, 1959, 11); // Який приводить до загибелі. Словник української мови в 11 томах