гиблий

Значення в інших словниках

1. гиблий — ги́блий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
2. гиблий — -а, -е, діал. Непридатний, негодящий. || Який приводить до загибелі. Гибле діло. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гиблий — ГИ́БЛИЙ, а, е, розм. Непридатний, негодящий. – Та й земля наша не така вже гибла, можна освоювати нові заболочені ґрунти (В. Козаченко); Даються взнаки агресивні східні суховії, вже добираються до нас, перетворюють наш, зелений при дідах... Словник української мови у 20 томах
4. гиблий — ГИ́БЛИЙ, а, е, діал. Непридатний, негодящий. — Та й земля наша не така вже гибла, можна освоювати нові заболочені грунти (Коз., Сальвія, 1959, 11); // Який приводить до загибелі. Словник української мови в 11 томах