гниючий
гнию́чий
дієприкметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гниючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до гнити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гниючий — ГНИЮ́ЧИЙ, а, е. Який зазнає гниття. Зійде завтра день блискучий, Та не вспіє [встигне] відпочить, Як твій труп, у мглі гниючий, Робаки почнуть точить (П. Грабовський); Амебі завжди доцільніше буде дозволити самій плодитись у гниючій калюжі (В. Словник української мови у 20 томах
- гниючий — див. гнилий Словник синонімів Вусика
- гниючий — ГНИЮ́ЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до гни́ти. Зійде завтра день блискучий, Та не вспіє [встигне] відпочить, Як твій труп, у мглі гниючий, Робаки почнуть точить (Граб. Словник української мови в 11 томах