1. Великий тлумачний словник сучасної мови

гниючий

гнию́чий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до гнити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гниючий — гнию́чий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. гниючий — ГНИЮ́ЧИЙ, а, е. Який зазнає гниття. Зійде завтра день блискучий, Та не вспіє [встигне] відпочить, Як твій труп, у мглі гниючий, Робаки почнуть точить (П. Грабовський); Амебі завжди доцільніше буде дозволити самій плодитись у гниючій калюжі (В. Словник української мови у 20 томах
  3. гниючий — див. гнилий Словник синонімів Вусика
  4. гниючий — ГНИЮ́ЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до гни́ти. Зійде завтра день блискучий, Та не вспіє [встигне] відпочить, Як твій труп, у мглі гниючий, Робаки почнуть точить (Граб. Словник української мови в 11 томах