1. Орфографічний словник української мови

горловина

горлови́на

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горловина — -и, ж. 1》 Звужений отвір у чому-небудь. || Звужений прохід. 2》 розм. М'ясний продукт із горла тварини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. горловина — ГОРЛОВИ́НА, и, ж. 1. Звужений отвір у чому-небудь. Він [ківш] спиниться точно над горловиною сифона (В. Собко); В ятері набивалось того карася мало не до горловини (М. Словник української мови у 20 томах
  3. горловина — ШИ́ЙКА (пляшки), ГО́РЛО, ГОРЛОВИ́НА. Коростилевський.. намацав рукою порожню пляшку і стис її за шийку (Я. Гримайло). Словник синонімів української мови
  4. горловина — ГОРЛОВИ́НА, и, ж. 1. Звужений отвір у чому-небудь. Він [ківш] спиниться точно над горловиною сифона або литника (Собко, Біле полум’я, 1952, 136); У похованнях зустрічаються посудини з кулястим корпусом... Словник української мови в 11 томах