горловина

горлови́на

-и, ж.

1》 Звужений отвір у чому-небудь.

|| Звужений прохід.

2》 розм. М'ясний продукт із горла тварини.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горловина — горлови́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. горловина — ГОРЛОВИ́НА, и, ж. 1. Звужений отвір у чому-небудь. Він [ківш] спиниться точно над горловиною сифона (В. Собко); В ятері набивалось того карася мало не до горловини (М. Словник української мови у 20 томах
  3. горловина — ШИ́ЙКА (пляшки), ГО́РЛО, ГОРЛОВИ́НА. Коростилевський.. намацав рукою порожню пляшку і стис її за шийку (Я. Гримайло). Словник синонімів української мови
  4. горловина — ГОРЛОВИ́НА, и, ж. 1. Звужений отвір у чому-небудь. Він [ківш] спиниться точно над горловиною сифона або литника (Собко, Біле полум’я, 1952, 136); У похованнях зустрічаються посудини з кулястим корпусом... Словник української мови в 11 томах