десятник

деся́тник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. десятник — -а, ч. 1》 Старший, відповідальний у групі робітників на будівництві, у шахті і т. ін. 2》 іст. Те саме, що десяцький 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. десятник — ДЕСЯ́ТНИК, а, ч. 1. Старший, відповідальний у групі робітників на будівництві, у шахті і т. ін. Десятники метались поміж рудокопів і, мовчки вдивляючись, рахували людей (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  3. десятник — Десятник, -ка м. 1) Десятникъ. 2) Десятскій, помощникъ старосты въ деревняхъ. Стор. І. 92. А десятник до мене ні разу не заходив і не загадував об подушному. Кв. 3) Десятка трефъ при игрѣ въ цигана. КС. 1887. VI. ум. десятничок. 466. Словник української мови Грінченка