десятник
деся́тник
-а, ч.
1》 Старший, відповідальний у групі робітників на будівництві, у шахті і т. ін.
2》 іст. Те саме, що десяцький 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- десятник — деся́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- десятник — ДЕСЯ́ТНИК, а, ч. 1. Старший, відповідальний у групі робітників на будівництві, у шахті і т. ін. Десятники метались поміж рудокопів і, мовчки вдивляючись, рахували людей (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах
- десятник — Десятник, -ка м. 1) Десятникъ. 2) Десятскій, помощникъ старосты въ деревняхъ. Стор. І. 92. А десятник до мене ні разу не заходив і не загадував об подушному. Кв. 3) Десятка трефъ при игрѣ въ цигана. КС. 1887. VI. ум. десятничок. 466. Словник української мови Грінченка