1. Орфографічний словник української мови

законоположення

законополо́ження

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. законоположення — -я, с. 1》 Сформульована в законі (у 1 знач.) настанова, вказівка. 2》 Закон (у 1 знач.) або сукупність законів, що стосуються певної ділянки суспільного життя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. законоположення — Законодавство, див. юриспруденція Словник чужослів Павло Штепа
  3. законоположення — ЗАКОНОПОЛО́ЖЕННЯ, я, с. 1. Сформульована в законі (у 1 знач.) настанова, вказівка. 2. Закон (у 1 знач.) або сукупність законів, що стосуються певної ділянки суспільного життя. Словник української мови в 11 томах