1. Великий тлумачний словник сучасної мови

законоположення

законополо́ження

-я, с.

1》 Сформульована в законі (у 1 знач.) настанова, вказівка.

2》 Закон (у 1 знач.) або сукупність законів, що стосуються певної ділянки суспільного життя.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. законоположення — законополо́ження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. законоположення — Законодавство, див. юриспруденція Словник чужослів Павло Штепа
  3. законоположення — ЗАКОНОПОЛО́ЖЕННЯ, я, с. 1. Сформульована в законі (у 1 знач.) настанова, вказівка. 2. Закон (у 1 знач.) або сукупність законів, що стосуються певної ділянки суспільного життя. Словник української мови в 11 томах