замінник
замі́нник
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- замінник — -а, ч. Матеріал, виріб і т. ін., що використовується, вживається замість іншого – дефіцитного або дорогого. Замінники шкіри. Замінники білка. || Взагалі те, чим заміняють що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- замінник — ЗАМІ́ННИК (матеріал, виріб і т. ін., що використовується замість іншого — дорогого чи дефіцитного), ЗАМІ́НЮВАЧ, СУБСТИТУ́Т спец.; СУРОГА́Т, ЕРЗА́Ц (неповноцінний замінник). Словник синонімів української мови
- замінник — ЗАМІ́ННИК, а, ч. Матеріал, виріб і т. ін., що використовується, вживається замість іншого — дефіцитного або дорогого. В машинобудівній... Словник української мови в 11 томах