замінник
ЗАМІ́ННИК (матеріал, виріб і т. ін., що використовується замість іншого — дорогого чи дефіцитного), ЗАМІ́НЮВАЧ, СУБСТИТУ́Т спец.; СУРОГА́Т, ЕРЗА́Ц (неповноцінний замінник). Замінники шкіри; Замінники металів; В маленьких філіжанках з тонкої порцеляни парував сурогат кави (Л. Первомайський); Дим тютюнових ерзаців плавав шарами, не поєднуючись (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- замінник — замі́нник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- замінник — -а, ч. Матеріал, виріб і т. ін., що використовується, вживається замість іншого – дефіцитного або дорогого. Замінники шкіри. Замінники білка. || Взагалі те, чим заміняють що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- замінник — ЗАМІ́ННИК, а, ч. Матеріал, виріб і т. ін., що використовується, вживається замість іншого — дефіцитного або дорогого. В машинобудівній... Словник української мови в 11 томах