замінник

замі́нник

-а, ч.

Матеріал, виріб і т. ін., що використовується, вживається замість іншого – дефіцитного або дорогого. Замінники шкіри. Замінники білка.

|| Взагалі те, чим заміняють що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замінник — замі́нник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. замінник — ЗАМІ́ННИК (матеріал, виріб і т. ін., що використовується замість іншого — дорогого чи дефіцитного), ЗАМІ́НЮВАЧ, СУБСТИТУ́Т спец.; СУРОГА́Т, ЕРЗА́Ц (неповноцінний замінник). Словник синонімів української мови
  3. замінник — ЗАМІ́ННИК, а, ч. Матеріал, виріб і т. ін., що використовується, вживається замість іншого — дефіцитного або дорогого. В машинобудівній... Словник української мови в 11 томах