1. Орфографічний словник української мови

заставний

заста́вний

прикметник

від: застава у значенні охоронної варти, місця; від заставка

заставни́й

прикметник

який віддається в заставу

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заставний — I заст`авний-а, -е. Прикм. до застава II. Заставна варта. II заставн`ий-а, -е. Прикм. до застава I. Заставна квитанція. Заставне зобов'язання — документ, що його видає позичальник кредитору на підтвердження його права. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заставний — ЗАСТА́ВНИЙ², а, е. Прикм. до за́ста́вка². Заставною ілюстрацією до “Кобзаря” 1840 року взято малюнок Василя Штернберга, на якому зображено кобзаря з хлопчиком-поводирем (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. заставний — ЗАСТА́ВНИЙ, а, е. Прикм. до заста́ва². Заставна варта. ЗАСТА́ВНИЙ, а́, е́. Прикм. до заста́ва¹. Заставна квитанція; // у знач. ім. заста́вна, но́ї, ж.. юр. Офіційний документ на заставлене майно. Словник української мови в 11 томах
  4. заставний — Заставни́й, -а́, -е́ Положенный, отданный подъ залогъ, заложенный, закладной. Словник української мови Грінченка