заставний
ЗАСТА́ВНИЙ, а, е. Прикм. до заста́ва².
Заставна варта.
ЗАСТА́ВНИЙ, а́, е́. Прикм. до заста́ва¹.
Заставна квитанція;
// у знач. ім. заста́вна, но́ї, ж.. юр. Офіційний документ на заставлене майно.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заставний — заста́вний прикметник від: застава у значенні охоронної варти, місця; від заставка заставни́й прикметник який віддається в заставу Орфографічний словник української мови
- заставний — I заст`авний-а, -е. Прикм. до застава II. Заставна варта. II заставн`ий-а, -е. Прикм. до застава I. Заставна квитанція. Заставне зобов'язання — документ, що його видає позичальник кредитору на підтвердження його права. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заставний — ЗАСТА́ВНИЙ², а, е. Прикм. до за́ста́вка². Заставною ілюстрацією до “Кобзаря” 1840 року взято малюнок Василя Штернберга, на якому зображено кобзаря з хлопчиком-поводирем (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- заставний — Заставни́й, -а́, -е́ Положенный, отданный подъ залогъ, заложенный, закладной. Словник української мови Грінченка