1. Орфографічний словник української мови

заставник

заста́вник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заставник — -а, ч., юр. Той, хто віддає своє майно в заставу кредиторові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заставник — ЗАСТА́ВНИК, а, ч., юр. Той, хто віддає своє майно в заставу кредиторові. Словник української мови в 11 томах
  3. заставник — рос. залогодатель 1. Боржник, що надав заставу як Гарантію повернення боргу. 2. Боржник, який придбав щось під заставу, оформивши це відповідним зобов'язанням, або третя особа, яка контролює закладене майно... Eкономічна енциклопедія
  4. заставник — Заставник, -ка м. Закладчикъ, залогодатель. Словник української мови Грінченка