заставник

рос. залогодатель

1. Боржник, що надав заставу як Гарантію повернення боргу. 2. Боржник, який придбав щось під заставу, оформивши це відповідним зобов'язанням, або третя особа, яка контролює закладене майно, що належить їй за правом власності чи наданим їй правом розпоряджатися ним. 3. може бути той, кому належить право, що закладається. Застава права оренди або іншого права на чужу річ не допускається без згоди П власника чи особи, котра має право розпоряджатися річчю, майном, якщо законом чи договорами заборонено відчуження цього права без згоди вказаних осіб. 3. несе ризик випадкового псування, деформації або випадкового пошкодження заставленого майна, якщо інше не передбачене договором про заставу.