засуджувати

Значення в інших словниках

1. засуджувати — Яка семантична відмінність у дієслів засуджувати й осуджувати? Засуджувати – 1. Визнаючи особу винною, встановлювати їй якусь міру покарання. “Через два тижні суд засудив Сергія Петровича Боровика до двох років ув’язнення” (Вадим Собко). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. засуджувати — ЗАСУДЖУВАТИ – ОСУДЖУВАТИ Засуджувати, -ую, -уєш, засудити, -уджу, -удиш. 1. Визнаючи когось винним, установлювати йому міру покарання. Що ж це буде? Та ні оборонця з його боку, ні свідків. Засудять (А. Літературне слововживання
3. засуджувати — юр. виносити вирок, не схвалювати, ПОБ. критикувати, картати, гудити, ганити, висловлювати осуд, осуджувати; п! ЗАТАВРОВУВАТИ. Словник синонімів Караванського
4. засуджувати — див. карати; розвінчувати Словник синонімів Вусика
5. засуджувати — -ую, -уєш, недок., засудити, -суджу, -судиш, док., перех. 1》 Визнаючи когось винним, встановлювати йому яку-небудь міру покарання. 2》 Ставитися до кого-, чого-небудь негативно, висловлювати невдоволення кимсь, чимсь, вважати щось поганим, хибним. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. засуджувати — ЗАСУ́ДЖУВАТИ (визнаючи кого-небудь винним, встановлювати міру покарання), ПРИСУ́ДЖУВАТИ, ОСУ́ДЖУВАТИ, ОСУДЖА́ТИ рідко. — Док.: засуди́ти, присуди́ти, осуди́ти. (Кандиба:) Ваш холодний присуд мене засуджує на смерть (О. Словник синонімів української мови
7. засуджувати — Засу́джувати, -су́джую, -су́джуєш; засуди́ти, -суджу́, -су́диш кого до чого, на що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. засуджувати — ЗАСУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСУДИ́ТИ, суджу́, су́диш, док., перех. 1. Визнаючи когось винним, встановлювати йому яку-небудь міру покарання. [Єлеазар:] Батьки і браття, матері і сестри! З якого часу в нас таке настало, що без суда засуджують людей? (Л. Словник української мови в 11 томах