звірений

зві́рений 1

дієприкметник

довірений

зві́рений 2

дієприкметник

зіставлений

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звірений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до звірити I. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до звірити II. || у знач. прикм. || звірено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. звірений — Зіставлений, узгіднений Словник чужослів Павло Штепа
  3. звірений — ЗВІ́РЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зві́рити¹. ЗВІ́РЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зві́рити². Усі тексти звірені з автографами чи авторитетними друкованими редакціями (Літ. газ. Словник української мови в 11 томах