звірений
зві́рений 1
дієприкметник
довірений
зві́рений 2
дієприкметник
зіставлений
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звірений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до звірити I. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до звірити II. || у знач. прикм. || звірено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- звірений — Зіставлений, узгіднений Словник чужослів Павло Штепа
- звірений — ЗВІ́РЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зві́рити¹. ЗВІ́РЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зві́рити². Усі тексти звірені з автографами чи авторитетними друкованими редакціями (Літ. газ. Словник української мови в 11 томах