1. Великий тлумачний словник сучасної мови

звірений

зві́рений

I -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до звірити I.

II -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до звірити II.

|| у знач. прикм.

|| звірено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звірений — зві́рений 1 дієприкметник довірений зві́рений 2 дієприкметник зіставлений Орфографічний словник української мови
  2. звірений — Зіставлений, узгіднений Словник чужослів Павло Штепа
  3. звірений — ЗВІ́РЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зві́рити¹. ЗВІ́РЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зві́рити². Усі тексти звірені з автографами чи авторитетними друкованими редакціями (Літ. газ. Словник української мови в 11 томах