1. Великий тлумачний словник сучасної мови

звірення

зві́рення

I -я, с.

Дія за знач. звірити I.

II -я, с.

Дія за знач. звірити II.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звірення — зві́рення 1 іменник середнього роду від: звірити 1 зві́рення 2 іменник середнього роду від: звірити 2 Орфографічний словник української мови
  2. звірення — ЗВІ́РЕННЯ¹, я, с. Дія за знач. зві́рити¹. Про страхіття турецько-татарського рабства розповідають невільники і в своїх думах — «невільничих плачах». Словник української мови в 11 томах