згода

зго́да

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згода — (у спілкуванні) злагода, мир, спокій, (в стосунках) взаєморозуміння, порозуміння. Словник синонімів Полюги
  2. згода — Позитивна відповідь; (на що) дозвіл; (між людьми) порозуміння, погодженість, узгодженість; (в гурті) одностайність, злагода, гармонія, лад, р. злада; (на переговорах) кн. консенсус; Ч. ЗГОДА! гараздив. хай буде так! Словник синонімів Караванського
  3. згода — У політичній теорії поняття згоди вживається щонайменш у трьох значеннях: 1) у концепції політичного обов’язку його вживають ті мислителі, хто хоче наголосити на необхідності усвідомлення обов’язків... Енциклопедія політичної думки
  4. згода — I взаємодія, взаєморозуміння, взаємодомовленість, взаємодопомога, домовленість, злагода, одностайність, порозуміння Фразеологічні синоніми: взаємна згода; обопільна згода II див. згоджуватися; мир; хай Словник синонімів Вусика
  5. згода — -и, ж. 1》 Позитивна відповідь, дозвіл на що-небудь. || Вияв бажання щось робити. Аби (якщо) ваша (твоя і т. ін.) згода — якщо ви (ти і т. ін.) погоджуєтесь. 2》 Взаємна домовленість; порозуміння. 3》 Спільність поглядів, думок і т. ін.; одностайність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. згода — В добрій згоді одною ягодою поділитися можна. У злагоді сім'ї легше пережити біду. Згода будує, а незгода руйнує. Коли у сім'ї злагода, то життя йде легко, а коли сварки — ні. Вийшов на згоді, як сіль на воді. Ошукався, бо поніс цілковиту страту. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. ЗГОДА — • "ЗГОДА" - громад.-політ., літ.-худож. газета. Перший номер вийшов 11 (24).XII 1914 в Києві замість забороненої газ. "Маяк". Фактич. ред. — А. Терниченко, видавець і ред. журн. "Рілля", що виходив перед 1-ю світовою війною. В "З." надр. статті з міжнар. Українська літературна енциклопедія
  8. згода — ВЗАЄМОРОЗУМІ́ННЯ (взаємне розуміння, злагода), ЗГО́ДА, ПОРОЗУМІ́ННЯ, КОНТА́КТ. Майбутнє планети в утвердженні співробітництва та взаєморозуміння між народами (з газети); — Як погано, Якове, що навіть між вами, вченими людьми, нема згоди (М. Словник синонімів української мови
  9. згода — Зго́да, -ди, -ді; зго́ди, згод Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. згода — ЗГО́ДА, и, ж. 1. Позитивна відповідь, дозвіл на що-небудь. Річард схиляє голову на знак згоди (Л. Укр., III, 1952, 70); — Треба, щоб Федір усиновив Олега. Правда, якщо рідний батько живий, то для суду його письмова згода потрібна (Руд., Вітер.. Словник української мови в 11 томах
  11. згода — Зго́да, -ди ж. 1) Согласіе; миръ. Пригоди учать згоди. Ном. № 1751. Лучча солом'яна згода, як золота звада. Ном. № 3279. 2) Соглашеніе, примиреніе. Пани, теє зрозумівши, згоду учинили, підкинувшись під Умань, Гонту ізловили. Макс. (1834). 126. Словник української мови Грінченка