згода
ЗГО́ДА, и, ж.
1. Позитивна відповідь, дозвіл на що-небудь.
Річард схиляє голову на знак згоди (Л. Укр., III, 1952, 70);
— Треба, щоб Федір усиновив Олега. Правда, якщо рідний батько живий, то для суду його письмова згода потрібна (Руд., Вітер.., 1958, 80);
Дуже задоволена [Марина Костянтинівна] з того, що так легко.. удалося їй дістати згоду чоловіка на її від’їзд (Головко, II, 1957, 590);
// Вияв бажання щось робити.
Про його згоду у нас працювати не могло бути й мови (Ле, Міжгір’я, 1953, 48).
Дава́ти (да́ти) зго́ду — погоджуватися.
[Кривоніс:] Хан примусив залишити сина? І ти дав згоду? [Хмельницький:] Так (Корн., І, 1955, 228);
За зго́дою кого, чиєю — коли хто-небудь погоджується на щось, дозволяє що-небудь.
Дивізія справді мала на озброєнні чимало броньовиків, але їх, як і артилерію, корніловські командири за згодою головнокомандувача вирішили навмисне на парад не виводити (Гончар, II, 1959, 365);
Аби́ (якщо́) ва́ша (твоя́ і т. ін.) зго́да — якщо ви (ти і т. ін.) погоджуєтесь.
Я сам піду, аби ваша згода! (Коцюб., І, 1955, 114).
2. Взаємна домовленість; порозуміння.
Нехай краще загине кілька людей, аніж ціле село. Важка таємна згода запанувала між людьми (Коцюб., II, 1955, 97);
— Там [у «Положенні»] чорним по білому написано, що незалежно від полюбовної згоди поміщик може в усякий час вимагати від селян обміну необхідної йому землі (Стельмах, І, 1962, 348).
3. Спільність поглядів, думок і т. ін.; одностайність.
Ставши царем, Василій Шуйський дав обіцянку правити країною в згоді з боярами (Іст. СРСР, І, 1956, 156).
4. Взаємна дружба, мирні стосунки.
— А то вже так: де згода, там і вигода,— сказав [Цигуля] спокійно і розважливо.— Продержались тиждень озеряни і ще продержаться. Дружній череді вовк не страшний (Головко, II, 1957, 328);
Братерським словом озовись [Тарасе] з могили. Подай нам заповіт святої згоди (Зеров, Вибр., 1966, 437).
В зго́ді — у дружбі, мирно, злагоджено.
В згоді, В братерстві республіки наші цвітуть (Дор., Серед степу.., 1952, 6).
5. Союз, об’єднання.
Вони [червоногвардійці] брали рушницю проти згоди імущих класів (Ленін, 27, 1951, 266).
6. у знач. стверджувальної част. Означає підтвердження чого-небудь, погодження з чимось; гаразд, хай буде так.
[Функе:] Ну, добре, згода. Я згоден на цей шлюб, якщо ви, люб’язний сусіде, зробите мені маленьку поступку (Коч., II, 1956, 178);
— Зробіть це для мене, Катре! Згода? Катря здвигнула плечима, на цей раз уже справді вагаючись (Головко, II, 1957, 193).
Значення в інших словниках
- згода — (у спілкуванні) злагода, мир, спокій, (в стосунках) взаєморозуміння, порозуміння. Словник синонімів Полюги
- згода — зго́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- згода — Позитивна відповідь; (на що) дозвіл; (між людьми) порозуміння, погодженість, узгодженість; (в гурті) одностайність, злагода, гармонія, лад, р. злада; (на переговорах) кн. консенсус; Ч. ЗГОДА! гараздив. хай буде так! Словник синонімів Караванського
- згода — У політичній теорії поняття згоди вживається щонайменш у трьох значеннях: 1) у концепції політичного обов’язку його вживають ті мислителі, хто хоче наголосити на необхідності усвідомлення обов’язків... Енциклопедія політичної думки
- згода — I взаємодія, взаєморозуміння, взаємодомовленість, взаємодопомога, домовленість, злагода, одностайність, порозуміння Фразеологічні синоніми: взаємна згода; обопільна згода II див. згоджуватися; мир; хай Словник синонімів Вусика
- згода — -и, ж. 1》 Позитивна відповідь, дозвіл на що-небудь. || Вияв бажання щось робити. Аби (якщо) ваша (твоя і т. ін.) згода — якщо ви (ти і т. ін.) погоджуєтесь. 2》 Взаємна домовленість; порозуміння. 3》 Спільність поглядів, думок і т. ін.; одностайність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- згода — В добрій згоді одною ягодою поділитися можна. У злагоді сім'ї легше пережити біду. Згода будує, а незгода руйнує. Коли у сім'ї злагода, то життя йде легко, а коли сварки — ні. Вийшов на згоді, як сіль на воді. Ошукався, бо поніс цілковиту страту. Приповідки або українсько-народня філософія
- ЗГОДА — • "ЗГОДА" - громад.-політ., літ.-худож. газета. Перший номер вийшов 11 (24).XII 1914 в Києві замість забороненої газ. "Маяк". Фактич. ред. — А. Терниченко, видавець і ред. журн. "Рілля", що виходив перед 1-ю світовою війною. В "З." надр. статті з міжнар. Українська літературна енциклопедія
- згода — ВЗАЄМОРОЗУМІ́ННЯ (взаємне розуміння, злагода), ЗГО́ДА, ПОРОЗУМІ́ННЯ, КОНТА́КТ. Майбутнє планети в утвердженні співробітництва та взаєморозуміння між народами (з газети); — Як погано, Якове, що навіть між вами, вченими людьми, нема згоди (М. Словник синонімів української мови
- згода — Зго́да, -ди, -ді; зго́ди, згод Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- згода — Зго́да, -ди ж. 1) Согласіе; миръ. Пригоди учать згоди. Ном. № 1751. Лучча солом'яна згода, як золота звада. Ном. № 3279. 2) Соглашеніе, примиреніе. Пани, теє зрозумівши, згоду учинили, підкинувшись під Умань, Гонту ізловили. Макс. (1834). 126. Словник української мови Грінченка