змітати

зміта́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змітати — -аю, -аєш, недок., змести, змету, зметеш, док., перех. 1》 Метучи, стираючи, видаляти з якої-небудь поверхні сміття, пил, сніг і т. ін. || Обмітаючи, струшуючи і т. ін., очищати що-небудь від чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. змітати — ЗМІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗМЕСТИ́, змету́, змете́ш, док., переж. 1. Метучи, стираючи, видаляти з якої-небудь поверхні сміття, пил, сніг і т. ін. Вона.. Словник української мови в 11 томах
  3. змітати — Зміта́ти, -та́ю, -єш сов. в. змести, змету, -теш, гл. Сметать, сместь. Як мітлою зметено. Ном. № 1908. Вітер пил з землі змітає. К. Псал. 2. Словник української мови Грінченка