зоставляти
зоставля́ти
дієслово недоконаного виду
рідко
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зоставляти — -яю, -яєш, недок., зоставити, -влю, -виш; мн. зоставлять; док., перех., рідко. 1》 Вирушаючи звідкись або кудись, не брати з собою, залишати на місці кого-, що-небудь. || на кого. Вирушаючи кудись, залишати кого-, що-небудь під чиїмось доглядом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зоставляти — залиша́ти (зоставля́ти, лиша́ти) / залиши́ти (зоста́вити, лиши́ти) в ду́рнях кого. Ошукувати, перехитрювати кого-небудь, ставлячи його в незручне, смішне становище. Фразеологічний словник української мови
- зоставляти — ЗАЛИША́ТИ (вирушаючи звідкись або кудись, не брати з собою кого-, що-небудь), ЛИША́ТИ, ПОЛИША́ТИ, ПОКИДА́ТИ, КИ́ДАТИ, ОСТАВЛЯ́ТИ (ЗОСТАВЛЯ́ТИ) рідко, ВІДБІГА́ТИ кого, заст. — Док. Словник синонімів української мови
- зоставляти — ЗОСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗОСТА́ВИТИ, влю, виш; мн. зоста́влять; док., перех., рідко. 1. Вирушаючи звідкись або кудись, не брати з собою, залишати на місці кого-, що-небудь. Словник української мови в 11 томах
- зоставляти — Зоставля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. зоставити, -влю, -виш, гл. = зіставляти, зіставити. Ляха-Бутурлака не рубайте, между військом для порядку за яризу військового зоставляйте. АД. І. 215. Словник української мови Грінченка