квінтет

Значення в інших словниках

1. квінтет — -у, ч. 1》 Група, ансамбль із п'яти виконавців (співаків або музикантів). 2》 Музичний твір для п'яти інструментів або голосів. 3》 перен. Про групу людей (перев. спортсменів) у кількості п'яти осіб, котрі виконують яке-небудь загальне завдання. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. квінтет — П'ятка, п'ятірко Словник чужослів Павло Штепа
3. квінтет — (від лат. quintus — п’ятий) — 1. Ансамбль з п’яти виконавців — співаків або інструменталістів. За складом К. може бутиоднорідним (5 струнних смичкових, 5 дерев’яних духових, 5 мідних духових тощо) і мішаним (смичкові з духовими... Словник-довідник музичних термінів
4. квінтет — КВІНТЕ́Т, у, ч. 1. Музичний твір для п'яти інструментів або голосів. Виникла низка творів з яскраво вираженою тенденцією до жанрової мутації. Це фортепіанний струнний квінтет і камерно-інструментальна соната (з наук. літ.). 2. муз. Словник української мови у 20 томах
5. квінтет — квінте́т (італ. quintetto, від лат. quintus – п’ятий) ансамбль з п’яти виконавців, а також музичний твір для п’яти інструментів. Словник іншомовних слів Мельничука
6. квінтет — Ансамбль із 5 музичних виконавців, напр., струнний к. (також група струнних інструментів у симфонічному оркестрі), фортепіанний к. (струнний квартет і фортепіано); також твір для такого ансамблю. Універсальний словник-енциклопедія
7. квінтет — КВІНТЕ́Т, у, ч. 1. Група, ансамбль із п’яти виконавців (співаків або музикантів). Найчастіше це були інструментальні ансамблі, до складу яких входили духова й струнна групи: флейта, кларнет, труба, валторна, тромбон і струнний квінтет (Укр. клас. Словник української мови в 11 томах