1. Словник української мови в 11 томах

квінтет

КВІНТЕ́Т, у, ч.

1. Група, ансамбль із п’яти виконавців (співаків або музикантів).

Найчастіше це були інструментальні ансамблі, до складу яких входили духова й струнна групи: флейта, кларнет, труба, валторна, тромбон і струнний квінтет (Укр. клас. опера, 1957, 94).

2. Музичний твір для п’яти інструментів або голосів.

Крім трьох симфоній, ..фортепіанного квінтету та інструментальних мініатюр, Бородін написав 18 романсів (Мист., 6, 1958, 46).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квінтет — квінте́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. квінтет — -у, ч. 1》 Група, ансамбль із п'яти виконавців (співаків або музикантів). 2》 Музичний твір для п'яти інструментів або голосів. 3》 перен. Про групу людей (перев. спортсменів) у кількості п'яти осіб, котрі виконують яке-небудь загальне завдання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. квінтет — П'ятка, п'ятірко Словник чужослів Павло Штепа
  4. квінтет — (від лат. quintus — п’ятий) — 1. Ансамбль з п’яти виконавців — співаків або інструменталістів. За складом К. може бутиоднорідним (5 струнних смичкових, 5 дерев’яних духових, 5 мідних духових тощо) і мішаним (смичкові з духовими... Словник-довідник музичних термінів
  5. квінтет — КВІНТЕ́Т, у, ч. 1. Музичний твір для п'яти інструментів або голосів. Виникла низка творів з яскраво вираженою тенденцією до жанрової мутації. Це фортепіанний струнний квінтет і камерно-інструментальна соната (з наук. літ.). 2. муз. Словник української мови у 20 томах
  6. квінтет — квінте́т (італ. quintetto, від лат. quintus – п’ятий) ансамбль з п’яти виконавців, а також музичний твір для п’яти інструментів. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. квінтет — Ансамбль із 5 музичних виконавців, напр., струнний к. (також група струнних інструментів у симфонічному оркестрі), фортепіанний к. (струнний квартет і фортепіано); також твір для такого ансамблю. Універсальний словник-енциклопедія