1. Орфографічний словник української мови

клоун

кло́ун

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клоун — -а, ч. 1》 Цирковий артист-комік. || Блазень (у 1 знач.). 2》 перен. Про людину, що вдає блазня (у 3 знач.) або своєю поведінкою схожа на блазня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. клоун — див. кльовн Словник чужослів Павло Штепа
  3. клоун — КЛО́УН, а, ч. 1. Цирковий артист, який виконує комічні ролі. Незабаром розпочинає свої гастролі всевідомий і на предиво спритний клоун та акробат (В. Підмогильний); На арену вискочили два рудих клоуни (О. Словник української мови у 20 томах
  4. клоун — кло́ун (англ. clown – бовдур, блазень, від лат. colonus – селюк, грубіян) 1. Комічний персонаж хитрого простака в англійській драмі. 2. Артист цирку, який виконує комічні, буфонадні ролі. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. клоун — БЛА́ЗЕНЬ заст. (особа при дворі монарха або вельможного пана, що розважала господаря та його гостей), БЛАЗНЮ́К розм., КЛО́УН рідше. Словник синонімів української мови
  6. клоун — КЛО́УН, а, ч. 1 Цирковий артист-комік. На арену вискочили два рудих клоуни (Донч., Дочка, 1950, 177); // Блазень (у 1 знач.)... Словник української мови в 11 томах