клоун

БЛА́ЗЕНЬ заст. (особа при дворі монарха або вельможного пана, що розважала господаря та його гостей), БЛАЗНЮ́К розм., КЛО́УН рідше. Любив Ізяслав оточувати себе для підкреслення власної значущості всілякими людьми, які виходили за межі узвичаєного: чужинецькими посланниками, хіромантами й астрологами, блазнями й виродками (П. Загребельний); На дворі кесаря блазнюкам найліпше, ха, ха, ха! І ніхто не займає, бо ніхто їх не боїться (Ю. Опільський).

БЛА́ЗЕНЬ (зневажливо про того, хто вдає з себе дурника на потіху іншим або своєю поведінкою схожий на блазня), БЛАЗНЮ́К розм., КЛО́УН, КОМЕДІА́НТ, КУМЕДІА́НТ розм., КРИВЛЯ́КА розм. ПАЯ́Ц, ФІГЛЯ́Р, БУФО́Н рідше. Але Мотика тільки зовні здавався дурником і блазнем. Насправді ж він добре знав, що робив (П. Колесник); Удаваний жах, що відобразив "отець" на своєму обличчі, потім театральний жест руки, якою заслонив очі, додали Нелі відваги. "Комедіант, — подумала, — клоун. Я його не боюсь" (Ірина Вільде); Ти клоун, ти вічний кривляка, — у тебе й мозки шкереберть... (П. Тичина); (Криничний (сміючись):) Жінко, доведеться тобі лишитись у лікарні. Га? Ми з Людочкою поїдемо, а ти зостанешся. Га? (Кринична (кидає нищівний погляд на чоловіка):) Паяц! (С. Голованівський); (Князь:) Кажи: настрій чи подія? (Вікторія:) Ах, ні! Так... дурничка: посварилася з генералом... (Князь:) Не люблю я цього буфона в генеральському мундирі! Він образив тебе? (Я. Мамонтов).

КЛО́УН (цирковий комічний артист), КОМЕДІА́НТ (КУМЕДІА́НТ) заст.; ШТУКА́Р розм., ПАЯ́Ц заст. (балаганний, цирковий комічний артист). На арену вискочили два рудих клоуни (О. Донченко); Дрімайло.. грався торбами, як-от штукар, або комедіант, бавився своїм штукарством (І. Нечуй-Левицький); Сіра стіна, покрита різнобарвними шматами паперу, наклеюваними день у день, здираними безладно, виглядала як паяц (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клоун — кло́ун іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. клоун — -а, ч. 1》 Цирковий артист-комік. || Блазень (у 1 знач.). 2》 перен. Про людину, що вдає блазня (у 3 знач.) або своєю поведінкою схожа на блазня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клоун — див. кльовн Словник чужослів Павло Штепа
  4. клоун — КЛО́УН, а, ч. 1. Цирковий артист, який виконує комічні ролі. Незабаром розпочинає свої гастролі всевідомий і на предиво спритний клоун та акробат (В. Підмогильний); На арену вискочили два рудих клоуни (О. Словник української мови у 20 томах
  5. клоун — кло́ун (англ. clown – бовдур, блазень, від лат. colonus – селюк, грубіян) 1. Комічний персонаж хитрого простака в англійській драмі. 2. Артист цирку, який виконує комічні, буфонадні ролі. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. клоун — КЛО́УН, а, ч. 1 Цирковий артист-комік. На арену вискочили два рудих клоуни (Донч., Дочка, 1950, 177); // Блазень (у 1 знач.)... Словник української мови в 11 томах