1. Орфографічний словник української мови

клякнення

кля́кнення

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клякнення — -я, с. Стан за знач. клякнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. клякнення — КЛЯ́КНЕННЯ, я, с. Стан за знач. кля́кнути. Хлопчина так захопливо й нетерпляче дивився на вудку, що навіть не відчував клякнення пальців (із журн.); Нестача вологи в ґрунті та його виснаженість стали причиною клякнення вівса (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. клякнення — КЛЯ́КНЕННЯ, я, с. Стан за знач. кля́кнути. Словник української мови в 11 томах