клякнення
кля́кнення
-я, с.
Стан за знач. клякнути.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клякнення — кля́кнення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- клякнення — КЛЯ́КНЕННЯ, я, с. Стан за знач. кля́кнути. Хлопчина так захопливо й нетерпляче дивився на вудку, що навіть не відчував клякнення пальців (із журн.); Нестача вологи в ґрунті та його виснаженість стали причиною клякнення вівса (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- клякнення — КЛЯ́КНЕННЯ, я, с. Стан за знач. кля́кнути. Словник української мови в 11 томах