клякнення
КЛЯ́КНЕННЯ, я, с. Стан за знач. кля́кнути.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клякнення — кля́кнення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- клякнення — -я, с. Стан за знач. клякнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клякнення — КЛЯ́КНЕННЯ, я, с. Стан за знач. кля́кнути. Хлопчина так захопливо й нетерпляче дивився на вудку, що навіть не відчував клякнення пальців (із журн.); Нестача вологи в ґрунті та його виснаженість стали причиною клякнення вівса (з газ.). Словник української мови у 20 томах