колотнеча
колотне́ча
іменник жіночого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колотнеча — Сварка, гризня, гризотня, звада, колотня, вул. заїдня, д. колот; (заворуха) ЗАМ'ЯТТЯ, каша, веремія, буча; (велика) заворушення. Словник синонімів Караванського
- колотнеча — див. гамір; метушня; сварка Словник синонімів Вусика
- колотнеча — -і, ж. 1》 Безладний рух, гомін людей; сум'яття. || Стихійний вияв незадоволення своїм становищем; заворушення. 2》 Побутові незгоди, сварки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колотнеча — КОЛОТНЕ́ЧА, і, ж. 1. Безладний рух, гомін людей; сум'яття. Бував він на своєму віку не раз на ярмарках, бачив колотнечу, а подібного нічого не зустрічав (Ю. Словник української мови у 20 томах
- колотнеча — ЗАВОРУ́ШЕННЯ перев. мн. (масовий вияв невдоволення, протесту), КОЛОТНЕ́ЧА заст., КОЛОТНЯ́ заст. рідше, СМУ́ТА заст., РОЗГАРДІЯ́Ш розм. рідко. Словник синонімів української мови
- колотнеча — Колотне́ча, -чі, -чі, -чею; -не́чі, -не́ч Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- колотнеча — КОЛОТНЕ́ЧА, і, ж. 1. Безладний рух, гомін людей; сум’яття. В кузові зчинилася колотнеча. Люди кричали, лаялися, потім почали гупати кулаками об вицвілий верх кабіни (Руд. Словник української мови в 11 томах
- колотнеча — Колотне́ча, -чі ж. Ссора, споръ, драка, свалка. Тіки на пори, аж там така смертенна бійка та колотнеча діється. Харьк. Смерть запанувала там, де недавно буц гармідер і колотнеча. Левиц. І. Добра та ладу не було, а були тільки бучі, колотнеча та сваволя. Мир. ХРВ. 87. Словник української мови Грінченка