колотнеча
КОЛОТНЕ́ЧА, і, ж.
1. Безладний рух, гомін людей; сум’яття.
В кузові зчинилася колотнеча. Люди кричали, лаялися, потім почали гупати кулаками об вицвілий верх кабіни (Руд., Остання шабля, 1959, 373);
Десь на протилежнім кінці села знялась раптом страшенна колотнеча, запахкали постріли, дико завалувала собачня (Гончар, II, 1959, 99);
Бував він на своєму віку не раз на ярмарках, бачив колотнечу, а подібного нічого не зустрічав (Збан., Сеспель, 1961, 164);
// Стихійний вияв незадоволення своїм становищем; заворушення.
Піднялася знову буча та колотнеча… Не в одних Пісках (Мирний, І, 1949, 324);
Не спинити., тої колотнечі, як не спинити хуртовини, не спинити зливи, що затоплює землю, клекоче бурчаками, руйнує греблі й все, що на дорозі… (Коцюб., І, 1955, 118);
*Образно. Літературна мова мусить витворитись з усіх діалектів без жодного насильства, сварки й колотнечі (Л. Укр., V, 1956, 126).
2. Побутові незгоди, сварки.
Колотнеча в Кайдашевій хаті не переставала (Н.-Лев., II, 1956, 305);
— Зараз же мені, Прохоре, помирися з Вірою, і щоб у моїй хаті більше колотнечі не було, а були мир та спокій (Шиян, Баланда, 1957, 166).
Значення в інших словниках
- колотнеча — колотне́ча іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- колотнеча — Сварка, гризня, гризотня, звада, колотня, вул. заїдня, д. колот; (заворуха) ЗАМ'ЯТТЯ, каша, веремія, буча; (велика) заворушення. Словник синонімів Караванського
- колотнеча — див. гамір; метушня; сварка Словник синонімів Вусика
- колотнеча — -і, ж. 1》 Безладний рух, гомін людей; сум'яття. || Стихійний вияв незадоволення своїм становищем; заворушення. 2》 Побутові незгоди, сварки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колотнеча — КОЛОТНЕ́ЧА, і, ж. 1. Безладний рух, гомін людей; сум'яття. Бував він на своєму віку не раз на ярмарках, бачив колотнечу, а подібного нічого не зустрічав (Ю. Словник української мови у 20 томах
- колотнеча — ЗАВОРУ́ШЕННЯ перев. мн. (масовий вияв невдоволення, протесту), КОЛОТНЕ́ЧА заст., КОЛОТНЯ́ заст. рідше, СМУ́ТА заст., РОЗГАРДІЯ́Ш розм. рідко. Словник синонімів української мови
- колотнеча — Колотне́ча, -чі, -чі, -чею; -не́чі, -не́ч Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- колотнеча — Колотне́ча, -чі ж. Ссора, споръ, драка, свалка. Тіки на пори, аж там така смертенна бійка та колотнеча діється. Харьк. Смерть запанувала там, де недавно буц гармідер і колотнеча. Левиц. І. Добра та ладу не було, а були тільки бучі, колотнеча та сваволя. Мир. ХРВ. 87. Словник української мови Грінченка