колотнеча

ЗАВОРУ́ШЕННЯ перев. мн. (масовий вияв невдоволення, протесту), КОЛОТНЕ́ЧА заст., КОЛОТНЯ́ заст. рідше, СМУ́ТА заст., РОЗГАРДІЯ́Ш розм. рідко. Найстрашніше почалося, коли інтервенти побачили, що вже не всидіти їм тут: на кораблях у французів заворушення, з боку Миколаєва наближаються червоні, в самому місті почали вибухати робітничі повстання (О. Гончар); Піднялася знову буча та колотнеча... Не в одних Пісках (Панас Мирний); — Щоб заспокоїти смуту, щоб вийти з тяжкого внутрішнього становища, на мою думку, є два виходи: диктатура або конституція (М. Стельмах); — Не можна ж так народ оставити. .. Ось, мов, вам воля: робіть, що хочете, як хочете.. Адже б такий розгардіяш пішов, що й... — писар почухав потилицю (Панас Мирний). — Пор. 1. за́колот, повста́ння.

КОЛОТНЕ́ЧА (безладний рух, гомін людей), КОЛОТНЯ́́ розм., ВЕРЕМІ́Я розм., ВЕРЕМІ́Й розм., ХУ́ГА розм., КО́ЛОТ діал. В кузові зчинилася колотнеча. Люди кричали, лаялися, потім почали гупати кулаками об вицвілий верх кабіни (М. Руденко); В п'ятницю ж у Люборацьких така колотня була у двірку, що й не сказати (А. Свидницький); Оленку мало не повалили із ніг.. Коли б не Павло, то, здається, й повік не вибралась з тієї тісноти і веремії (В. Кучер); Князь стоїть, мов тороплений, бо ще й до себе не прийшов за великим ґвалтом поміж військом. У Московщині він зроду такої хуги не бачив (П. Куліш). — Пор. метушня́.

МЕТУШНЯ́ (поспішний, безладний рух; дріб'язкові справи, турботи; шум, пов'язаний з цією дією), МЕТУШІ́ННЯ, СУМ'Я́ТТЯ, БІ́ГАННЯ, БІГАНИ́НА розм., БІГОТНЯ́ розм., КРУТАНИ́НА розм., МОТАНИ́НА (МЕТАНИ́НА) розм., РЕ́ЙВАХ розм., РО́ЗРУХ розм., ВЕРЕМІ́Я розм., ВЕРЕМІ́Й розм., РУХАНИ́НА розм., РОЗГАРДІЯ́Ш розм., ША́РВАРОК розм., ША́РВАРКА розм., КАТАВА́СІЯ розм., ШАМОТНЯ́ розм., ШАМО́ТНЯВА розм., СОДО́М розм., СОДО́МА розм., ШАРПАНИ́НА розм., МЕТУШНЯ́ВА розм., СУЄТА́ розм., ТЯГАНИ́НА розм., ПО́РУХ розм., ВОРУШІ́ННЯ розм., ВОРУШНЯ́ розм., ЗАМЕТУШНЯ́ діал., ЗАМЕТНЯ́ діал., ШЕ́МЕТ діал., ШАТАНИ́НА заст.; ГАРМИ́ДЕР розм. (з безладним, сильним шумом, криком). Раптом в одному кінці табору здійнялася якась метушня. В темряві, у відблисках багать і не розбереш, що там робиться: лаються чи, може, й б'ються. Роман пішов на той шарварок (Д. Ткач); (Любов:) Невже вам ніколи не спадало на думку, що всі оці ваші заходи, метушіння, все це робиться, аби тільки не сидіти, склавши руки (Леся Українка); Гізела орієнтувалася в сум'ятті танцювального залу напрочуд добре (П. Загребельний); Навкруги розлягається голосний гомін людських голосів, бреньк склянок і бігання прислуги (Н. Кобринська); У волості шарпанина-біганина: одно туди йде, друге звідти виходить, третього ведуть... (Панас Мирний); На кутку завалували собаки, в хатах почали гупати двері, скрізь чулася біготня (В. Кучер); В домі почалося ворушіння, крутанина та біганина (І. Нечуй-Левицький); Піднявся крик людський, збіглася дворня... Шатанина-мотанина (Панас Мирний); Настала після сього велика метанина по селу (Ганна Барвінок); Заруба побачив якийсь рейвах біля громадської запущеної хати (В. Кучер); Люди ті кричали, метушились, витягали воду з колодязя, носили її відрами, розтягали той хлівчик, що горів... Серед усього того розруху впала Грицькові у вічі жіноча постать (Б. Грінченко); Як ударив грім, в хаті починається руханина: зачиняють вікна (С. Васильченко); Саме в такий розгардіяш, коли весь дім ходив ходором.., на подвір'я в'їхав старомодний фаетон з тіткою Меланією (Ірина Вільде); Данько.. теж не забарився ув'язатися в загальну катавасію (О. Гончар); І раптом — постріл. Ні диму, ні полум'я. Тільки приглушений ляскіт покрив лемент. Шамотня ще більша зчинилася в натовпі (І. Ле); В кімнаті піднявся якийсь содом (І. Нечуй-Левицький); В хаті.. колотнечі: содома піднялась, що й не сказати (А. Свидницький); Засліпило його й збаламутило серед церков, торговиць і людської метушняви (П. Загребельний); Багато часу минуло в суєті та тлумі, поки, зрештою, молоді та весільні батьки.. сіли за чільний стіл (Л. Дмитерко); В далекій прихожій почувсь шум та тяганина роздягання (І. Нечуй-Левицький); Одчиняє він хату, уступив, молодиці з ним всипали, а вона лежить... Порух великий зчинився, плач ізняли, крик (Марко Вовчок); Аж ось по хатах, по оборах ворушня, гамір, крик, біганина (І. Франко); Всю ніч стояла заметушня у панських будинках (С. Васильченко); Тут незабаром прилетів патруль, Знялася заметня, тривога, шуканина, І дівчину знайшли (Леся Українка); У дворі був гармидер. Жовніри змішалися з арештантами, фурманами, щось порядкували, гримали на візників, тягли в оберемках солому (О. Досвітній). — Пор. 1. безла́ддя, 1. колотне́ча.

СВА́РКА (гостра розмова, що супроводжується докорами, образами), СВА́РА перев. мн., ЛА́ЙКА, КОЛОТНЕ́ЧА, РОЗРА́ДА, СУ́ТИЧКА, БАТА́ЛІЯ ірон., СВАРНЯ́ розм., ГРИЗНЯ́ розм. ГРИЗОТНЯ́ розм. рідше, ГРИЗО́ТА розм. рідше, КРИК розм., ЗА́КОЛОТ розм. рідше, ЗМАГА́ННЯ розм. рідше, ЗА́ЧІПКА рідше, КАЛАМУ́Т рідше, ЗВА́ДА заст., СВАР діал., ПО́СВАРКА діал., ЗВЯ́ГА діал., ЗМА́ЖКА діал., ДРА́ЧА діал., ФУК діал; ПЕРЕПА́ЛКА розм., ПІКІ́РУВАННЯ розм., ПІКІРО́ВКА розм., ПЕРЕСВА́РКА діал., ПЕРЕСВА́Р діал., ПЕРЕДИ́РКА діал., ПЕРЕДРА́ЧКА діал. (взаємне ображання гострими або лайливими словами). Лайка та сварка, бучі та колотнечі! Не було того дня, щоб вони між собою не лаялись (Панас Мирний); Днедавня свара!.. Час її забути (М. Зеров); — Мені усі ви рівні; я в ваші чвари та свари не мішаюсь (П. Куліш); Іноді доходило до гострих сутичок між матір'ю і дочкою (А. Хижняк); З тобою недолі нас кревно з'єднали — Не буде між нами розради (М. Старицький); — А в нас, вуйно, ввечері така була сварня у хаті (П. Козланюк); Після трьох днів гризні допіру Іван Федотович помирився з жінкою (С. Васильченко); І гризотні нема з жінкою: любо та тихо, по-божому (М. Коцюбинський); Звичайне — гризота, сварка та бійка! Кого вони не пригнуть до землі (І. Франко); Орисі після такого домашнього заколоту зробилося погано (Григорій Тютюнник); Коло шинку кріпаків ціла юрба, позбивались у купу. Крик, гук, спірка, змагання (Панас Мирний); Свар не свайба (прислів'я); Вони щодня вагуються. Така звяга йде в дому (Ганна Барвінок); Кайдаш і Лаврін микались і собі в бабську змажку, кричали на все горло (І. Нечуй-Левицький); Данило з подивом прислухався до їхньої пересварки (М. Стельмах); Невже Цимбалу приємно підхоплювати оті колючі запитання, слухати сердиті перепалки (С. Журахович). — Пор. 1. сканда́л.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колотнеча — колотне́ча іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. колотнеча — Сварка, гризня, гризотня, звада, колотня, вул. заїдня, д. колот; (заворуха) ЗАМ'ЯТТЯ, каша, веремія, буча; (велика) заворушення. Словник синонімів Караванського
  3. колотнеча — див. гамір; метушня; сварка Словник синонімів Вусика
  4. колотнеча — -і, ж. 1》 Безладний рух, гомін людей; сум'яття. || Стихійний вияв незадоволення своїм становищем; заворушення. 2》 Побутові незгоди, сварки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. колотнеча — КОЛОТНЕ́ЧА, і, ж. 1. Безладний рух, гомін людей; сум'яття. Бував він на своєму віку не раз на ярмарках, бачив колотнечу, а подібного нічого не зустрічав (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. колотнеча — Колотне́ча, -чі, -чі, -чею; -не́чі, -не́ч Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. колотнеча — КОЛОТНЕ́ЧА, і, ж. 1. Безладний рух, гомін людей; сум’яття. В кузові зчинилася колотнеча. Люди кричали, лаялися, потім почали гупати кулаками об вицвілий верх кабіни (Руд. Словник української мови в 11 томах
  8. колотнеча — Колотне́ча, -чі ж. Ссора, споръ, драка, свалка. Тіки на пори, аж там така смертенна бійка та колотнеча діється. Харьк. Смерть запанувала там, де недавно буц гармідер і колотнеча. Левиц. І. Добра та ладу не було, а були тільки бучі, колотнеча та сваволя. Мир. ХРВ. 87. Словник української мови Грінченка