кориця
кори́ця
іменник жіночого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кориця — див. кора Словник синонімів Вусика
- кориця — -і, ж. 1》 Висушена кора коричного дерева, що її вживають як прянощі для кондитерських виробів, а також у медицині й парфумерії. 2》 Пестл. до кора. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кориця — КОРИ́ЦЯ¹, і, ж. 1. Те саме, що цинамо́н 1. На екзотичному острові Шрі-Ланка росте вічнозелений чагарник – кориця (з навч. літ.); Корицю вирощують протягом двох років, далі зрізують під корінь (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- кориця — Пахуча приправа, яку одержують із висушеної молодої кори китайського або цейлонського коричника. Універсальний словник-енциклопедія
- кориця — КОРИ́ЦЯ (висушена кора коричника), ЦИНАМО́Н заст., КІ́РКА діал. — У мене такий гріх: зуби почали боліти.. Ось корицею заїдаю. І самому приємно, і людям дух не забиває (Л. Юхвід); — Ми не невільники!... Словник синонімів української мови
- кориця — КОРИ́ЦЯ, і, ж. 1. Висушена кора коричного дерева, що її вживають як прянощі для кондитерських виробів, а також у медицині й парфюмерії. Кориця — це кора з коричного дерева, яке культивується в багатьох тропічних країнах (Укр. Словник української мови в 11 томах