кориця

КОРИ́ЦЯ¹, і, ж.

1. Те саме, що цинамо́н 1.

На екзотичному острові Шрі-Ланка росте вічнозелений чагарник – кориця (з навч. літ.);

Корицю вирощують протягом двох років, далі зрізують під корінь (з наук.-попул. літ.);

Фіолетові ягоди кориці діаметром один сантиметр мають одну-єдину насінину (із журн.).

2. Висушена кора гілок дерев родини лаврових, що містить ефірну олію, дубильні речовини; цинамон (у 2 знач.).

– Кориці додайте у тісто, кориці, Луківно! (Яків Баш);

Ми швиденько зімпровізували глінтвейн, додавши до вина гвоздики й кориці і мандаринових шкуринок (Л. Костенко);

– Кава у Львові інакша! Не така, як усюди! – Я трохи кориці додаю .. – А цинамон додаєш? .. – Кориця – це ж і є цинамон! – задоволено виправила сестра (Г. Вдовиченко);

Кориця зменшує запальні процеси в організмі та нормалізує вміст цукру в крові (з наук.-попул. літ.).

КОРИ́ЦЯ², і, ж.

Пестл. до кора́ 1, 2.

В нашої берізки Білая кориця (П. Воронько);

Вдарила ожеледь .. В лісах стояв скляний дзвін – то на стовбурах лопалася льодяна кориця (Григорій Тютюнник).