корицевий

КОРИ́ЦЕ́ВИЙ, а, е.

Прикм. до кори́ця 1.

Мелений цинамон має своєрідний тонкий корицевий аромат (із журн.);

// Який добувають із коричного дерева.

Із цинамону одержують не лише популярну кондитерську пряність, але й корицеву олію (з навч. літ.);

// Кольору кориці (у 2 знач.); коричневий.

Робітники, робітники, робітники... В своїх “прозодежах” [у своєму спецодязі], здебільшого синіх або корицевих, труджені сірі обличчя, у кепках .. Вони з чверть години заповнюють вулиці (Остап Вишня);

У системі кольоративів турецької мови вчені виокремлюють лексеми на позначення різноманітних відтінків жовтого кольору, зокрема корицевого – жовтого із червонуватим відтінком (з наук. літ.).