корицевий
кори́цевий
-а, -е.
Прикм. до кориця 1). Корицевий запах.
|| Якого добувають із коричного дерева. Корицева олія.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- корицевий — кори́це́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- корицевий — КОРИ́ЦЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до кори́ця 1. Мелений цинамон має своєрідний тонкий корицевий аромат (із журн.); // Який добувають із коричного дерева. Із цинамону одержують не лише популярну кондитерську пряність, але й корицеву олію (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- корицевий — КОРИ́ЦЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до кори́ця 1. Корицевий запах; // Який добувають із коричного дерева. Корицеви олія. Словник української мови в 11 томах