корицевий

кори́цевий

-а, -е.

Прикм. до кориця 1). Корицевий запах.

|| Якого добувають із коричного дерева. Корицева олія.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корицевий — кори́це́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. корицевий — КОРИ́ЦЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до кори́ця 1. Мелений цинамон має своєрідний тонкий корицевий аромат (із журн.); // Який добувають із коричного дерева. Із цинамону одержують не лише популярну кондитерську пряність, але й корицеву олію (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. корицевий — КОРИ́ЦЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до кори́ця 1. Корицевий запах; // Який добувають із коричного дерева. Корицеви олія. Словник української мови в 11 томах